Огляд конференції (2013)

22-23 жовтня 2013 року у рамках VІІІ Конгресу Міжнародної асоціації україністів відбулася Третя міжнародна наукова конференція  «Українська енциклопедистика». У її роботі взяли участь 55 осіб із 11 країн світу, зокрема: України, Білорусі, Словаччини, Угорщини, Канади, Молдови, Російської Федерації, зокрема з Москви, Башкортостану, Республіки Комі, Тюменської області та Краснодарського краю. Доповідачі з України були представлені науковцями з Києва, Львова,  Миколаєва, Одеси,  Острога. Було виголошено 26 доповідей із 38 заявлених у програмі. Конференція об’єднала енциклопедистів різного віку і статусу – від аспірантів до академіків. Як і прийнято на  міжнародних наукових форумах, доповіді тривали по 20 хв. Кожна доповідь підсумовувалася цікавим обговоренням. Розгортанню плідних дискусій сприяло те, що учасникам конференції було надано роздрук більшості текстів доповідей. На конференції обговорено широке коло питань – від теоретичних основ енциклопедистики  до практичного досвіду створення різнопланових енциклопедичних видань. Виголошення доповідей у багатьох випадках супроводжувалося різноманітними презентаціями, показом іконографічного, статистичного матеріалу, що значно полегшувало сприйняття інформації, допомагало долати мовний бар’єр.

На підсумковому засіданні учасники конференції особливо відзначили такі доповіді:

  1. «Україна та українці на сторінках енциклопедичних видань видавництва “Башкирська енциклопедія”» (Клара Агліулліна – заступник директора з науково-видавничої діяльності ДУ “Наукове видавництво “Башкирська енциклопедія””, Ліана Шарапова – редактор відділу економіки та природничо-технічних знань тієї ж установи),
  2. «Козацтво в сучасних українських енциклопедіях» (Анатолій Авраменко –керівник Російсько-українського наукового центру при Краснодарській крайовій громадській організації «Співдружність Кубань–Україна», к.і.н.),
  3. «Євген Онацький – призабутий український енциклопедист» (Микола Мушинка – голова Асоціації україністів Словаччини, іноземний член НАН України),
  4. «Співпраця членів Українського Історичного Товариства у підготовці “Енциклопедії українознавства”» (Алла Атаманенко  – директор Інституту дослідження української діаспори, декан факультету міжнародних відносин Національного університету «Острозька академія», д.і.н.),
  5. «Українська література на сторінках енциклопедії “Максим Богданович”» (Микола Трус – завідувач кафедри білоруської філології Білоруського державного технологічного університету, к.ф.н.).

Варто виокремити також доповідь, присвячену шевченківській проблематиці: «Бібліографія «Шевченкіани» (1840–2013 рр.)» (Володимир Омельчук – завідувач відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАН України, д.і.н., проф.; Катерина Лобузіна – завідувач відділу програмно-технологічного забезпечення комп’ютерних мереж тієї ж  установи, к.т.н.).

Конференція черговий раз засвідчила, що українська енциклопедистика займає гідне місце у світі. Підсумовуючи роботу конференції, учасники прийняли ухвалу, у якій, зокрема наголосили на таких аспектах:

  1. Уважати Міжнародну наукову конференцію «Українська енциклопедистика» важливим продовженням традицій регулярних наукових контактів дослідників різних поколінь України, Білорусі, Словаччини, Угорщини, Канади, Молдови, Російської Федерації у галузі енциклопедознавства.
  2. Учасникам конференції подати свої пропозиції щодо розширення наукової співпраці енциклопедичних центрів різних країн, створення необхідних умов для постійних контактів, обміну досвідом та напрацюваннями серед тих, хто фахово працює над сучасними енциклопедичними виданнями.
  3. З метою підготовки кадрів для створення різнопрофільних енциклопедичних видань звернутися до відповідних міністерств та до вищих навчальних закладів з пропозицією розробити програму з навчальної дисципліни «енциклопедична справа» і ввести її як спецкурс (або факультатив) на гуманітарних факультетах. Розробити також програму дистанційного навчання енциклопедичній справі.
  4. Для забезпечення об’єктивності інформації в енциклопедичних виданнях розширити дієву наукову співпрацю з енциклопедичними центрами в Україні і за кордоном щодо редагування енциклопедичних статей та для обміну іконографічними та картографічними матеріалами. З цією метою запропонувати ініціаторам створеної у вересні цього року Міжнародній асоціації видавців енциклопедій розпочати конкретну роботу щодо координування енциклопедичної справи, вироблення спільних взаємоприйнятних принципів підготовки та видання енциклопедій, а також рішучої протидії низько фаховим виданням, маркованим як енциклопедичні, як таким, що дискредитують саме поняття енциклопедії як найдостовірнішого джерела інформації, як своєрідного символу об’єктивності, всебічності й академізму.
  5. Надалі проводити конференції з проблем енциклопедистики на базі Інституту енциклопедичних досліджень НАН України з періодичністю один раз на два роки.
  6. Опублікувати матеріали конференції у спеціальному збірнику (учасникам конференції до кінця листопада 2013 року надати тексти доповідей в електронному вигляді до оргкомітету конференції).
  7. Матеріали та ухвалу конференції розмістити на сайті Інституту енциклопедичних досліджень НАН України. Інформацію про конференцію оприлюднити на сторінках фахових періодичних видань та друкованих ЗМІ.

У рамках конференції відбулося засідання Круглого столу «Діячі академічної науки та їхній внесок у книжну культуру», на якому було виголошено 6 доповідей із 10 заявлених у програмі, присвячених питанням історії та культури книговидання в Україні, Росії та Білорусі, торкнулися питань біографістики. Особливе зацікавлення викликала доповідь завідувача кафедри видавничої справи та мережевих видань Київського національного університету культури і мистецтв, д.ф.н., проф. Миколи Тимошика «Сучасна біографічна енциклопедистика: позитивні набутки і тривожні тенденції».

Учасники Круглого столу обговорили також  питання про початок роботи над спільним проектом науковців трьох країн – Білорусі, Росії та України  – «Діячі академічної науки та їхній внесок у книжну культуру», першим етапом якої має бути укладання списків діячів у галузі книжної культури окремо в кожній країні.

Відбулася презентація електронної бази текстів класиків української літератури, зокрема Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, М.Коцюбинського, перекладених англійською мовою (з матеріалами можна ознайомитися на сайті Інституту енциклопедичних досліджень НАН України).

Під час конференції діяла виставка енциклопедичних видань України і світу.

Дирекція інституту дякує ганізаторам VІІІ Міжнародного конгресу україністів, у рамках якого відбулася Третя міжнародна наукова конференція «Українська енциклопедистика», і відзначає інновацію програми Конгресу, де цього разу вміщено анонс про видання Міжнародної асоціації україністів.

Інформацію про конференцію надруковано в: