9–13 листопада 2015 р. в Інституті енциклопедичних досліджень НАН України відбулася IV Міжнародна наукова конференція «Українська енциклопедистика». Організатори планували провести конференцію традиційно, у звичному форматі: коли заслуховують доповіді учасників, відбувається їх обговорення, а пізніше, після доопрацювання, доповіді друкують у збірнику. Однак життя внесло свої корективи – науковий захід відбувся у вигляді інтернет-форуму на сайті encyclopedia.com.ua[1].
Попередньо до участі в конференції зголосилося 30 учасників, з них 10 осіб – із ДНУ «Енциклопедичне видавництво», проте жодну із заявлених ними доповідей не було подано для оприлюднення на сайті наукового заходу. Особливістю інтернет-конференцій є те, що вони вимагають від учасника чіткого, логічного, концентрованого викладу своїх ідей у доповіді; власне, вимагають написання самого тексту доповіді, оскільки, будемо відвертими, чимало учасників різних наукових зібрань доповідають експромтом, часто, аргументуючи браком часу, не зачитують доповідь, якої загалом ще й немає у вигляді підготовленого повідомлення. Інша біда традиційних конференцій – це довге, а іноді й нудне читання від першої до останньої сторінки підготовленої статті (саме статті, яка розрахована на зорове, а не слухове сприйняття матеріалу). Одним словом, зміна формату конференції виявилася лакмусовим папірцем для декого із заявників.
Отже, у конференції взяли участь 19 науковців – представників академічних установ, наукових бібліотек, видавництв та вищих навчальних закладів, зокрема й зарубіжжя (Бразилії, Молдови, Башкортостану). Конференцію було розпочато вітальним словом в.о. директора Інституту енциклопедичних досліджень НАН України М.Г. Железняка, в якому підкреслено значення цього заходу, його основну ідейну мету: «…енциклопедистика стає все більше затребуваною у справі забезпечення суспільства джерелами надійної, об’єктивної, неупередженої, фахово підготовленої довідкової інформації. І наше завдання полягає в тому, щоб задовольнити потреби й виправдати довіру суспільства. Генеруючи нові ідеї для подальшого поступу енциклопедистики, треба шукати шляхи вдосконалення як процесу створення, так і популяризації довідкових видань. Важливо навчитися просувати енциклопедичний продукт у сучасний інформаційно насичений світ – це сприятиме розвитку громадянського суспільства, української державності».
Дослідження, які доповідачі представили на конференції, охопили широкий спектр проблем енциклопедистики – від суто науково-теоретичних до методико-практичних, пов’язаних із досвідом укладання енциклопедій. У доповідях, зокрема, порушено питання історії, концепцій, методики, методології, прикладних аспектів створення енциклопедій, енциклопедичної біографістики тощо.
Серед найактуальніших проблем конференції – створення нових енциклопедій та вдосконалення сучасних форм їх представлення. Зокрема, стрімка всесвітня інформатизація спонукає творців енциклопедичних видань активно застосовувати комп’ютерні технології, які уможливлюють появу нових форм довідково-енциклопедичної літератури, передусім електронних (онлайнових) мультимедійних систем. Прикметно, що «Енциклопедія сучасної України», 15 томів якої надруковано 10-тисячним накладом, віднедавна представлена для читача в мережі Інтернет. Про онлайн-версію «Енциклопедії сучасної України», особливості її створення та функціонування йшлося в доповіді науковців Інституту енциклопедичних досліджень НАН України М.Г. Железняка та Р.Г. Кацалапа.
Науковці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, кандидати медичних наук В.С. Гриновець, В.В. Синиця, О.Р. Ріпецька наголосили на необхідності створення в Україні національної медичної енциклопедії. Справді, українська медична наука давно потребує уніфікованих для всієї країни відомостей про визначних учених, перелік найважливіших українських медичних працівників, чимало з яких – світового рівня, а також досягнень, пам’ятних дат української медицини.
«Українська бібліотечна енциклопедія» – ще один енциклопедичний проект, реалізацію якого нещодавно розпочато в Національній парламентській бібліотеці України. Висвітленню організаційних і практичних аспектів підготовки цієї енциклопедії, яка буде першим у країні фундаментальним зводом теоретичних і практичних знань про бібліотечну сферу та інші суміжні дисципліни, зокрема документно-комунікаційного циклу, присвятив свою доповідь старший науковий співробітник Національної парламентської бібліотеки України С.Л. Зворський.
Історичний досвід укладання енциклопедій, особливо багатотомних видань загальнонаціонального значення, належить до кола найважливіших питань в енциклопедознавчих студіях. З огляду на це заслуговує на увагу доповідь завідувачки відділу археографії Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського С.В. Старовойт, яка дослідила особливості укладання «Української радянської енциклопедії», вивчила, зокрема, аспекти організації праці укладачів, залучення авторів до написання статей, поліграфічної бази, юридичної документації, що регулювали появу енциклопедії, тощо. Цінним є аналіз ролі Академії наук УРСР у підготовці та виданні «Української радянської енциклопедії».
Ще одну доповідь, присвячену історії створення «Української радянської енциклопедії», надіслала на конференцію професор Української академії друкарства, відомий український енциклопедознавець Н.І. Черниш. Зокрема, в її дослідженні йдеться про перший історичний період підготовки цього видання – 20–30-ті роки минулого століття, коли було створено редакційну колегію УРЕ на чолі з М. Скрипником. Н.І. Черниш намагалася прослідкувати ймовірність появи досі не віднайденого першого тому «скрипниківської» УРЕ та розповіла про національно орієнтований характер видання, через що роботу над цією енциклопедією й було заборонено.
Важливим і повчальним є досвід укладання не лише вітчизняних енциклопедій, а й видань, створених енциклопедистами інших країн. У цьому сенсі цінними є дві розвідки фахівців з Інституту енциклопедичних досліджень АН Молдови К.М. Манолаке та І.В. Ксенофонтова, обидві з яких присвячено питанням історії становлення молдовської енциклопедистики у ХХ столітті. В одній доповіді схарактеризовано внесок відомих учених Академії наук Молдови в енциклопедичну справу; в іншій – повідано про відомого енциклопедиста Йосипа Вартичяна, головного редактора «Молдовської радянської енциклопедії»; зокрема, проаналізовано біографічні відомості вченого, підкреслено його професійні якості та, власне, відображено особливості створення зазначеної МРЕ.
Для енциклопедистики України, Молдови чи будь-якої іншої країни характерний відчутний акцент на національних проблемах і питаннях. Під цим поглядом цікавою й актуальною є доповідь доктора історії та економіки, професора з Бразилії О.П. Борушенко про українську громаду в Бразилії. Дослідниця схарактеризувала особливості збереження української ідентичності та національної самобутності в четвертому поколінні українців цієї країни; вона також проаналізувала основні шляхи їхньої інтеграції в бразильське суспільство.
Частину доповідей було присвячено різноманітним проблемам галузевих, регіональних чи персональних енциклопедій, а також окремим питанням підготовки енциклопедичних статей. Так, науковий співробітник Інституту енциклопедичних досліджень НАН України А.І. Шушківський дослідив особливості наповнення статей про науковців у галузевих енциклопедіях України, запропонував своє бачення того, за якими принципами мають готуватися енциклопедичні статті такого типу. Його колега по інституту науковий співробітник Р.В. Пилипчук простежив особливості представлення військових закладів Києва на сторінках українських енциклопедій. Згадані вище колеги В.С. Гриновець і О.Р. Ріпецька в іншій доповіді показали, наскільки глибоко і всебічно відображено діячів львівської медичної школи в нещодавно опублікованій «Енциклопедії Львівського університету».
Науковий співробітник Інституту архівознавства Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського А.С. Мирончук присвятив свою доповідь історіографічній традиції Комісії зі створення нового «Уложення» 1767–1768 років. Дослідник звернув увагу на необ’єктивне висвітлення діяльності цього законодавчого органу в деяких енциклопедичних статтях; проаналізувавши їх, науковець дійшов висновку про відсутність інформації щодо основних здобутків цієї Комісії головно в питаннях, що стосуються України. Припускаємо, що подібних прогалин (і не лише в галузі історії України) чимало в енциклопедичних виданнях, особливо тих, що створювалися за тоталітарної доби.
Доповідь Н.М. Сиражитдинової, співробітника науково-дослідного комплексу «Башкирська енциклопедія», познайомила нас із досвідом укладання персональної літературної енциклопедії «Мустай Карим». Основну увагу дослідниця приділила особливостям використання щоденника письменника при написанні статей до таких енциклопедій.
Редакторка цього ж науково-дослідного комплексу А.В. Корочкіна доповіла про регіональну енциклопедистику в Росії, закцентувавши увагу на історичних етапах її розвитку та перспективі подальшого поступу.
Напрямок досліджень, що займається вивченням наукової, мистецької, літературної чи політичної спадщини окремих осіб, дуже важливий для енциклопедистики, передусім в контексті створення персональних енциклопедій або статей-персоналій для будь-яких енциклопедично-довідкових видань. Так, у блоці доповідей з біографістики заслуговує на увагу дослідження доктора історичних наук І.Б. Матяш, яке вона присвятила українському культурному діячеві в еміграції, відомому європейському кінознавцю Євгену Слабченкові. Науковець виявила, що чимало його біографічних фактів перекручено в багатьох публікаціях. Узагальнюючи свої пошуки, І.Б. Матяш підкреслила, що, готуючи статті до енциклопедій, необхідно уважно перевіряти біографічні дані відомих людей, зіставляти різні публікації про цих осіб, намагатися спиратися перш за все на архівні джерела і, лише переконавшись у їх достовірності, оприлюднювати.
Доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Т.В. Добко повідала про талановитого українського митця Василя Копайгоренка, засновника мистецького товариства «Світовид», особливо виокремила вона основні мотиви його творчості.
Член Національних спілок художників та журналістів України С.М. Бушак доповів про представників славетного козацького роду Скоропадських, підкресливши їхню роль у розвитку української національної справи, насамперед політики, науки, культури.
За час роботи цього наукового заходу згідно з даними служби Google Analytics[2] сайт конференції відвідала 101 людина (з них 72.5% з України, 10.7% з Молдови, 10.3% з Росії, 0.7% з Бразилії, 0.7% з Чехії, 0.7% з Білорусі, 0.7% зі США, а також з інших країн); загальна кількість сторінок сайту, які переглянули всі відвідувачі, – 1617 (одна людина в середньому переглянула 6 сторінок); найпопулярніші доповіді (найбільш відвідувані сторінки сайту): «Академик Иосиф Вартичян (1910–1982), главный редактор Молдавской советской энциклопедии (1974–1982)» К. Манолаке й І. Ксенофонтова (106 переглядів), «Онлайн-версія Енциклопедії Сучасної України: До початку реалізації проекту» М. Железняка й Р. Кацалапа (93 перегляди), «Ученые-основатели Академии наук Молдовы: Энциклопедический поход» К. Манолаке й І. Ксенофонтова (54 перегляди), «История и перспективы развития российской региональной энциклопедистики» А. Корочкіної (47 переглядів), «Бразилійська Україна» О. Борушенко (45 переглядів), «Обрії світовиду Василя Копайгоренка» Т. Добко (40 переглядів), «Передумови створення медичної енциклопедії в Україні» В. Гриновця й О. Ріпецької (35 переглядів) та інші; доповідь із найбільшою кількістю коментарів – «Передумови створення медичної енциклопедії в Україні» В.С. Гриновця й О.Р. Ріпецької.
Відповідно до аналізу представлених досліджень, а також наведеної вище інформації, можемо констатувати, що IV Міжнародна наукова конференція «Українська енциклопедистика» пройшла на належному рівні, доповіді учасників – актуальні, викликали зацікавлення, з ними ознайомилася широка аудиторія з багатьох країн.
Енциклопедистика – порівняно молода галузь науки, проблемами якої в Україні займається незначне коло фахівців, для них надзвичайно важливими є подібні наукові заходи, що надихають на подальшу роботу й дають критичну оцінку власним здобуткам.
Інформацію про конференцію надруковано в: Іщенко О.С., Очеретянко С.І. Українська енциклопедистика. V Міжнародна наукова конференція // Вісник НАН України. 2016. №. 2. С. 103-106.
_______________
[1] Сайт encyclopedia.com.ua працював лише на певний час, коли проходила конференція. На його сторінках були розміщені тексти доповідей учасників конференції; кожен доповідач мав можливість у письмовій формі відгукнутися на те чи інше дослідження, дискутувати (ставити власні питання, відповідати на питання інших). Сайт був доступний не лише для учасників конференції, а й для будь-кого з користувачів мережі Інтернет, що сприяло поширенню в суспільстві енциклопедичних знань та підвищенню престижу української науки загалом.
[2]Google Analytics: веб-сервіс для статистичного аналізу відвідувачів сайтів.