17 червня в Києві відбулася Друга міжнародна наукова конференція «Українська енциклопедистика», яку організував Інститут енциклопедичних досліджень Національної академії наук України спільно з Науковим товариством ім. Шевченка в Європі.
У роботі конференції взяли участь 27 науковців, зокрема 6 дослідників з-поза меж України (Молдова, Башкортостан (РФ), Татарстан(РФ)). Робота конференції проходила в режимі пленарного засідання. Було виголошено 13 доповідей із 18 заявлених у програмі.
З вітальним словом до учасників конференції звернулися академік НАН України, співголова Головної редакційної колегії Енциклопедії сучасної України Іван Михайлович Дзюба та академік НАН України, голова Науково-видавничої ради НАН України Ярослав Степанович Яцків.
Вітання надіслав також співголова Головної редакційної колегії Енциклопедії сучасної України, Почесний голова Наукового товариства ім. Шевченка в Європі, іноземний член НАН України Аркадій Іларіонович Жуковський.
Про історію проекту з підготовки «Енциклопедії сучасної України», про концепцію, методику, методологію, проблеми і перспективи роботи над нею розповів у своїй доповіді «Енциклопедія Сучасної України – здобутки, проблеми та перспективи» в. о. директора Інституту енциклопедичних досліджень НАН України Микола Григорович Железняк.
Доповідь директора Інституту енциклопедичних досліджень АН Молдови Костянтина Михайловича Манолаке (співдоповідачі – Дідіна Церуш та Іон Ксенофонтов) «“Енциклопедія Молдови”: концепція та науково-організаційні аспекти» присвячена теоретичним і методичним проблемам створення національної енциклопедії Молдови.
У доповіді директора ДУ «Наукове видавництво “Башкирська енциклопедія”» Саїтова Уїльдана Гільмановича «Національно-регіональні енциклопедії Росії: основа та особливості розвитку» йшлося про витоки та основні етапи розвитку національно-регіональної енциклопедистики Росії в контексті становлення європейської і світової енциклопедистики, визначено основні проблеми розвитку енциклопедичної справи в Росії на сучасному етапі.
Заступник директора ДУ «Наукове видавництво “Башкирська енциклопедія”» Агліулліна Клара Ішбулдинівна порушила питання про передумови виникнення енциклопедій так званих малих територій. У своїй доповіді вона охарактеризувала період кінця ХХ – початку ХХІ століття як «енциклопедичний бум», оскільки почали з’являтися енциклопедії регіонів (республік Башкортостан, Татарстан, Саратовської, Челябінської областей та ін.), великих і малих міст, енциклопедії адміністративних районів і навіть окремих сіл.
Про історичні умови створення в Татарстані універсальної національно-регіональної енциклопедії, питання історіографії татар та національної політики Росії розповів заступник директора ДУ «Інститут Татарської енциклопедії АН РТ» Сабирзянов Гумер Саліхович у доповіді «Енциклопедистика в Татарстані та деякі питання історіографії народів Поволжя і Південного Приуралля».
Значний інтерес викликало повідомлення виконавчого директора та члена правління Громадської організації “Вікімедіа Україна” Пероганича Юрія Йосиповича «Реалії української Вікіпедії», який навів багато цікавих кількісних показників щодо темпів наповнення інформацією і розвитку української Вікіпедії, про перспективи її розвитку, а також розповів про державну підтримку таких електронних енциклопедій в інших країнах, зокрема в Казахстані.
Помічник міністра юстиції України Матяш Ірина Борисівна у доповіді «Архівна україніка Канади: до питання про міжнародну співпрацю у створенні енциклопедій» розповіла про нове видання, яке репрезентує багатющі фонди архівної україніки Канади, про ті надзвичайно цінні матеріали, які вдалося там віднайти і яких немає в Україні. Вона також наголосила на необхідності обов’язково давати в енциклопедичних виданнях посилання на архівні фонди. Внесла пропозицію створити Міжнародну асоціацію енциклопедистів, яка б сприяла розвиткові міжнародного співробітництва у цій царині.
Провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України Михайлова Рада Дмитрівна у доповіді «Деякі питання методики створення словника художників України» надала інформацію про методику, характер та концепцію роботи над новим академічним виданням Словника художників України.
Провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України Немкович Олена Миколаївна у доповіді «Українська музична енциклопедія в контексті сучасної музикознавчої науки» розповіла про історію створення Музичної енциклопедії України, виокремила найскладніші і найважливіші моменти в роботі над нею.
Аспірант відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАН України Демиденко Тамара Петрівна виголосила доповідь «Лабораторія енциклопедичної статті радянської історичної енциклопедистики УРСР 1944–1972 рр.» торкнулася методичних питань у створенні енциклопедій в радянський період.
Завідувач відділу “Одесіка” Одеської національної ордена Дружби народів наукової бібліотеки імені М. Горького Саєнко Людмила Іванівна у доповіді «Енциклопедичні видання у фондах Одеської національної ордена Дружби народів наукової бібліотеки імені М. Горького» охарактеризувала наповненість бібліотечних фондів енциклопедичними виданнями різних типів.
Доповідь «Тематичні енциклопедії в довідково-бібліографічному фонді Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського», яку виголосила завідувач відділу довідково-бібліографічного обслуговування Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського Добко Тетяна Василівна, також була присвячена наповненню фондів бібліотеки довідковими виданнями, зокрема, тематичними енциклопедіями.
У ході конференції розгорнулася жвава дискусія щодо перспектив розвитку енциклопедичної справи в Україні та за кордоном, шляхів співпраці з енциклопедистами різних країн і з питань методики та методології створення енциклопедичних видань різного типу.
Доповіді супроводжувалися великою кількістю запитань, жвавим обговоренням та дискусіями. Особливий інтерес викликали питання джерелознавчої бази досліджень, проблеми підготовки регіональних та тематичних енциклопедичних видань.
На підсумковому засіданні було визначено пріоритетні напрями розвитку сучасної енциклопедистики у теоретичному й прикладному аспектах, а також прийнято ухвалу конференції, одним із пунктів якої є рішення про створення Міжнародної асоціації енциклопедистів.
Учасники конференції висловили щире сподівання, що започаткована три роки тому справа проведення наукових конференцій у галузі енциклопедистики стане доброю традицією, і такі зібрання відбуватимуться регулярно – раз на два роки.
Інформацію про конференцію надруковано в:
Шитик В. Конференція “Українська енциклопедистика // Слово і час. 2011. № 8. С. 76.